Інфляція виходить за рамки дозволеного

Це можливо лише через два роки, хоча ще недавно Нацбанк переконував українців, що політика інфляційного таргетування дозволить їм відчути низьку інфляцію саме між виборами президента й парламенту. Експерти попереджають, що факторів, через які інфляція наступного року може розбушуватися, занадто багато, щоб знову будувати гарні прогнози.

Інфляція вийшла з-під контролю

Нацбанк знову визнав нереалістичність своїх прогнозів темпів зростання цін і оприлюднив нові їх значення на 2018-2019 роки. І хоча у вересні інфляція знизилася до 8,9% у річному вимірі, вона все одно виявилася вищою верхньої межі цільового діапазону.

«Враховуючи очікуване підвищення адміністративно регульованих цін, Національний банк підвищив прогноз інфляції на 2018 рік з 8,9% до 10,1%», – заявив голова Нацбанку Яків Смолій. Незважаючи на високу інфляцію, НБУ тимчасово припинив посилювання монетарної політики – облікова ставка завмерла на рівні 18%.

Поділ відповідальності

Звинувачувати Нацбанк в провалі контролю цін експерти не поспішають. «Період політики інфляційного таргетування в Україні дуже короткий, тому ще не можна зробити впевнених висновків, наскільки ці методи ефективні для управління інфляцією в Україні. Через відсутність достатніх числових рядів Нацбанк тільки дуже приблизно може прогнозувати як ступінь впливу монетарних методів на інфляцію, так і часовий лаг», – вважає аналітик «Concorde Capital» Євгенія Ахтирко.

Більш того, в Україні діє безліч факторів, на які не можна вплинути монетарними методами. «Базова інфляція залишається досить високою. Це немонетарна інфляція, на рівень якої не впливають адміністративне регулювання або сезонне коливання цін. Поки цей показник залишається високим, вплив монетарних методів на загальний показник інфляції залишається досить обмеженим», – пояснює вона.

Фінансово-економічний аналітик Тантелі Ратувухері вважає, що відповідальність за провал політики інфляційного таргетування несуть разом з НБУ також інші органи держвлади, – уряд, Адміністрація президента й парламент.

В оточенні цінових ризиків

Ключовими факторами, які стимулюють зростання цін в Україні, є зростання доходів і споживання, подорожчання енергоносіїв, зниження курсу гривні, а також сильні інфляційні та девальваційні очікування. «У травні середня номінальна зарплата українців була на 28% вище, ніж рік тому. Це можливо через зростання темпів трудової міграції, що призводить до підвищення вливання коштів в економіку, а також через зростання попиту на робочу силу», – говорить економіст Центру економічної стратегії Дарія Михайлишина.

Не залишається Україна також поза зоною впливу глобальних чинників. «Це й стрімке зростання цін на нафту через санкції проти Ірану, і вихід інвесторів з ринків країн, що розвиваються, і зовнішньоторговельні конфлікти. У такій ситуації, без жорсткої монетарної політики, інфляція могла б бути ще вище», – говорить керівник підрозділу з фінансового аналізу корпорацій групи ICU Олександр Мартиненко.

За прогнозами групи ICU, інфляція в 2018-му буде на рівні 10%. «Наш прогноз інфляції на кінець 2019 року – 8,5%», – говорить Олександр Мартиненко.

Тантелі Ратувухері однією з причин високої інфляції називає кумулятивний ефект від відкладеної реформи системи ціноутворення. «На четвертому році ринкових реформ адміністративні заходи усе ще залишаються найбільшим драйвером цін в країні», – пояснює він. На зростання цін впливає також відсутність буферного інструменту у вигляді здорової банківської системи та інвестиційного ринку, який працював би на оптимізацію руху грошової маси.

Ризики 2019 року

Наступного року утримати інфляцію в позначених рамках буде непросто. Головний ризик – майбутні політичні вибори. До них відносяться, наприклад, позапланове підвищення мінімальної заробітної плати, збільшення соціальних виплат окремим категоріям громадян. «За найгіршого сценарію розвитку це може спричинити монетизацію бюджетних витрат – друкування грошей. Але ми впевнені, що Нацбанк зберігатиме свою інституційну незалежність і протистоятиме таким спробам. Жорстка монетарна політика повинна протидіяти зростанню інфляції», – говорить аналітик Євгенія Ахтирко.

Крім того, в 2019 році існують ризики курсових коливань. «Це може «продавити» гривню нижче за наш прогноз у 30 грн/$ на кінець 2019-го. Крім того, нестабільність світової пропозиції нафти може й не призвести до зниження цін на енергоносії, на яке ми очікуємо, і це знайде відображення в меншому уповільненні інфляції», – прогнозує Олександр Мартиненко.

Тантелі Ратувухері попереджає, що наступного року імпортна інфляція знову повернеться в Україну. «Особливо через збільшення цінового тиску в секторах енергетики, ринку капіталу, а також на валютних ринках. Цей фактор накладатиметься на «електоральний податок» від завищених соціальних витрат та інфляційних очікувань. НБУ, найвірогідніше, не зможе протистояти цьому, а допомога може прийти тільки від міжнародних донорів», – вважає Тантелі Ратувухері.
Найбільш небезпечним варіантом є можлива відмова МВФ від надання фінансування, якщо не будуть виконані умови кредитування. «У тому числі прийняття бюджету з урахуванням рекомендацій МВФ. Як результат – валютна криза й зростання інфляції», – попереджає Дарія Михайлишина.

У цьому випадку досягнення та утримання 5-процентної інфляції так і залишиться мрією Нацбанку, а не реально досяжною метою політики інфляційного таргетування.

https://finclub.net