Медреформа на марші: якою буде охорона здоров'я для українців в 2019 році

Сімейна ланка

У 2018 році в Україні стартувала повномасштабна реформа системи охорони здоров'я. Чиновники почали її проведення з первинної ланки надання медичної допомоги – тобто з терапевтів, педіатрів та сімейних лікарів. Українці отримали право вільно вибирати для себе лікаря, який буде надавати медичну допомогу їм або їхнім дітям на первинному рівні.

Для цього пацієнти повинні були укласти з лікарями декларації. Ці документи необхідні для того, щоб українська система охорони здоров'я перейшла на нові правила фінансування – не за принципом наявності ліжок у лікарнях, а на підставі норми «гроші ходять за пацієнтом». Якщо раніше лікарі і медсестри отримували однакову зарплату, то тепер їхній дохід став залежати від того, скільки декларацій з ними підписали громадяни. Гроші за таких пацієнтів медзаклад отримує від Національної служби здоров'я України (НСЗУ). 

Для того щоб отримати кошти від НСЗУ, їм необхідно було позбутися статусу бюджетних установ і стати комунальними некомерційними організаціями. Такий статус дозволить амбулаторіям і поліклінікам самостійно розподіляти кошти від НСЗУ за надані пацієнтам послуги первинної медичної допомоги, без узгодження бюджетів з місцевою владою.

У МОЗ запевняють, що фінансування медустанов, які в 2018 році уклали договори з НСЗУ, зросло майже в два рази в порівнянні з фінансуванням за рахунок місцевих субвенцій. В результаті сімейні лікарі, терапевти та педіатри, які підписали оптимальну кількість декларацій з пацієнтами, можуть отримувати зарплату на рівні від 16–18 тис. грн.

У держбюджеті на 2019 рік на оплату послуг первинної ланки НСЗУ закладено 15,2 млрд гривень. Правда, при цьому ставка за одного пацієнта залишиться на рівні 2018 року – 370 гривень.

У прес-службі МОЗ кажуть, що в наступному році у сімейного лікаря, терапевта та педіатра з'являться додаткові інструменти роботи. Йдеться, перш за все, про ведення електронних медичних записів, пов'язаних зі зверненням пацієнта до лікаря первинної медичної допомоги: причини звернення, алергії і щеплення, результати вимірювань, діагноз, призначене лікування тощо.

Також у електронній системі охорони здоров'я з'являться електронні направлення на діагностику або консультації вузькопрофільних фахівців, електронні рецепти на «Доступні ліки» та електронні лікарняні. У МОЗ обіцяють, що електронні інструменти не будуть копіювати «паперові» бізнес-процеси, а навіть деякі спростять, наприклад, отримання лікарняного.

Безкоштовна діагностика 

З липня 2019 року, згідно з планами міністерства, в Україні запрацює програма «Безкоштовна діагностика». В рамках цього проекту сімейний лікар, терапевт або педіатр отримають можливість видавати пацієнтам направлення на діагностичні дослідження. Для пацієнта вони будуть безкоштовними, оскільки їх вартість повністю оплатить НСЗУ.

Пацієнт зможе безкоштовно пройти обстеження внутрішніх органів, серця, легенів і найбільш поширених видів онкології у чоловіків і жінок. Безкоштовними стануть більше 50-ти діагностичних послуг: аналізи, декілька видів рентгенів і мамографія, декілька видів УЗД і ехокардіографія серця, дослідження новоутворень, а також ендоскопічні операції одного дня.

У МОЗ пояснили, що для цих досліджень пацієнтам не потрібно буде самостійно купувати шприци, рукавички, вату або плівку для рентгену. Всі ці витрати будуть враховані в тарифі й оплачені НСЗУ. При цьому за програмою «Безкоштовна діагностика» зможуть працювати як комунальні, так і приватні діагностичні центри. Пацієнт сам вибере, куди звертатися. 

Починаємо з проекту

У той же час до реформи вторинної ланки надання медичної допомоги, тобто лікарень, в МОЗ вирішили підійти з обережністю. Для цього спочатку в Полтавській області буде проведено пілотний проект, в рамках якого відпрацьовуватиметься механізм оплати послуг за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». У прес-службі Міністерства фінансів пояснили, що цей регіон краще за інших підготовлений до реалізації «пілота». На цей проект в держбюджеті передбачено 1 млрд гривень.

Повноцінна реформа на вторинному та третинному рівнях, тобто високоспеціалізованому рівні надання медичної допомоги, стартує тільки з 2020 року. Для цього планується розробити програму медичних гарантій, в якій буде визначено конкретний перелік безкоштовних послуг і ліків на всіх рівнях медичної допомоги. Вона буде прийнята Верховною Радою разом з держбюджетом на 2020 рік.

Доступні ліки

Також на 2019 рік запланована реформа програми «Доступні ліки». В рамках цього проекту пацієнти, наприклад, з серцево-судинними захворюваннями, можуть безкоштовно або з доплатою отримувати ліки в аптеках. З 1 квітня ця програма перейде до компетенції НСЗУ. В результаті підписувати договори з аптеками й відшкодовувати ціни будуть не місцеві органи влади, як це відбувається зараз, а ця служба.

При цьому перехід на нову модель передбачає обов'язкове впровадження електронного рецепта. Як наслідок, з 1 квітня 2019 року медикаменти за програмою «Доступні ліки» будуть відпускатися за номером рецепта, який буде надсилатися пацієнтові у вигляді смс-повідомлення. Після цього отримати ліки за рецептом можна буде в будь-якій аптеці країни, не прив'язуючись до місцевості, де він був виписаний. Всього в 2019 році на цю програму з держбюджету спрямують 1 млрд гривень.

Але в наступному році розширення переліку захворювань, за якими буде діяти ця програма, не передбачається. Зараз «Доступні ліки» діють для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою і діабетом II типу (неінсулінозалежний). Вони можуть отримати 261 препарат, з них 59 – безкоштовно.

Ризики залишаються

І лікарі, і експерти впевнені, що медична реформа в країні буде продовжуватися і в наступні роки. «Багато процесів необоротно запущені, тому їх буде складно зупинити. Наприклад, вже створена Національна служба здоров'я, яка показує позитивні результати. Набирає обертів «Центр громадського здоров'я», – каже голова правління громадської організації «Батьки за вакцинацію» Федір Лапій.

Один із засновників Українського медичного експертного співтовариства Дмитро Подтуркін очікує, що в наступному році на первинному рівні надання медичної допомоги в деяких регіонах може відзначатися не підвищення, а, навпаки, падіння доходів сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів.

«У першому півріччі 2019 року за кожного пацієнта, який не підписав декларацію, амбулаторії будуть отримувати по 120 гривень замість 240 гривень, як це відбувалося в другому півріччі 2018 року. Незважаючи на переможні заяви про небачені успіхи приписної кампанії, є регіони, в яких це далеко не так,» – розповів Подтуркін.

Крім того, Дмитро Подтуркін звертає увагу, що виділяється на проект «Безкоштовна діагностика» коштів дуже мало. «На нього виділили два мільярди гривень, а це близько 50 гривень на одну людину на півроку дії програми. Це мізер. Це менше половини вартості одного загального аналізу крові або сечі, або чверть найдешевшого дослідження УЗД», – розповідає він.

Проте невелика сума на «Безкоштовну діагностику» не головна проблема, продовжує Дмитро Подтуркін. «Кошти за програмою «Безкоштовна діагностика» зможуть отримувати тільки автономізовані поліклініки. Але такі малі суми не будуть стимулювати їх переходити зі статусу бюджетних установ у статус автономізованих, – каже він. – Адже, фактично, кошти за програмою «Безкоштовна діагностика» будуть тільки приробітком у поліклінік, а більшу частину коштів вони повинні, як і раніше, отримувати від місцевих органів влади».

Крім того, в 2019 році можливі складнощі і в сфері вакцинації. Федір Лапій звертає увагу, що приватні клініки й приватно практикуючі лікарі можуть зіткнутися з проблемою з доступом до безкоштовних вакцин для своїх пацієнтів.

«Багато з них стали підписувати декларації з пацієнтами. Серед іншого, вони зобов'язані проводити безкоштовну вакцинацію відповідно до календаря щеплень, – пояснює він. – Але система розподілу вакцин в Україні влаштована таким чином, що в районі, як правило, їх отримує і займається зберіганням районна центральна лікарня. І тут виникає запитання – а чому вона повинна отримувати й зберігати вакцини для приватного сектора?»

На думку Федора Лапія, рішення цієї проблеми лежить на плечах місцевої влади, яка повинна знайти взаємоприйнятний механізм розподілу препаратів. «Залежно від того, як вони це зроблять, так і приватний сектор медицини отримає доступ до безкоштовних вакцин», – говорить він.

https://www.minprom.ua/

За матеріалами hitjob.com.ua