В Україні в 10 разів зростуть штрафи для бізнесу

У наступному році український бізнес чекає нова процедура перевірок і штрафи. 12 листопада 2019 року Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт № 2172 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду». Перш за все, він стосується компаній, які торгують нехарчовими продуктами. Цей документ цілком може запрацювати вже з початку наступного року.

ТОП-10 змін для бізнесу в 2020 році:

• скасування штрафів за формальні порушення. Контролер спершу повинен буде надати рекомендації про усунення порушення, а штрафувати вже тільки за повторне порушення;

• заборона вилучати будь-які документи на підприємстві, крім тих, які стосуються перевірки та необхідні для встановлення постачальника;

• відповідальність за небезпечну продукцію буде нести імпортер або виробник, а не продавець;

• заборона на об'єднані перевірки (виїзні та невиїзні);

• обмежуються максимальні терміни перевірки;

• посилюється відповідальність за недопуск до перевірки;

• усувається дублювання контролю різними органами з одного й того ж виду продукції;

• уніфікований порядок відбору зразків;

• істотне (майже в десять разів) збільшення розмірів штрафних санкцій.

«Торговців не штрафуватимуть за відсутність знака відповідності техрегламенту, неналежне застосування знака відповідності та розповсюдження продукції без декларації про відповідність. Саме ці порушення є найпоширенішими і є болючими для суб'єктів господарювання, що не уважні або свідомо ігнорують вимоги законодавства, і не можуть підтвердити придбання продукції, яку реалізують», – зазначив юрист АФ Pragnum Ігор Сікора.

З іншого боку, звільнення від відповідальності продавців може призвести до неможливості притягнення винних осіб за порушення законодавства в сфері обігу нехарчових продуктів.

Виходити на перевірки до виробників інспекторам дозволять лише тоді, коли буде документально підтверджений факт небезпеки тієї чи іншої продукції.

Тобто є підстави допускати, що інспекції будуть проводитися рідше і тільки у визначених законом випадках. Але при цьому юристи відзначають, що як такої лібералізації перевірок чекати не варто. Ініціатива спрямована на зменшення корупційних ризиків при роботі інспекторів і на посилення захисту споживачів.

Хто постраждає більше

Зараз в полі зору перевіряльників перебувають як великий бізнес – великі платники податків, так і дрібні торговці, які погано обізнані в законах і можуть легко «напоротися» на штрафи.

«Найбільше страждають компанії, які займаються реалізацією товарів в невеликих обсягах. Причини цього лежать на поверхні: бажання заробити більше часто породжує неможливість підтвердити походження товару (купівля товару без його документального оформлення апріорі дешевше). Ще одна причина: відсутність юридичної обізнаності суб'єкта господарювання щодо вимог до певних видів нехарчової продукції», – зазначив Сікора.

За словами юристів, якщо закон приймуть, він посприяє розвитку підприємницької діяльності, створенню сприятливих умов для ведення добропорядного бізнесу та забезпечення прозорості українського ринку, а також посилить захист споживачів у разі виявлення на ринку небезпечної продукції.

Безвіз для товарів

Ще однією важливою складовою цієї ініціативи є введення так званого «промислового безвізу». Після прийняття документа Україна зможе почати переговори з ЄС про підписання перших договорів в рамках спрощеного експорту промислових товарів з України до Євросоюзу без додаткової сертифікації.

На думку експертів, «промисловий безвіз» з ЄС, тобто підписання Угоди АСАА (Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції) можливий вже в 2020 році. Переваги від цього отримає малий і середній бізнес, оскільки відкриються ринки ЄС з нехарчовою продукцією, і тоді експорт товарів промислового призначення зможе конкурувати.

www.minprom.ua

За матеріалами hitjob.com.ua