Якщо вам не платять зарплату…

На жаль, останнім часом в Україні склалася нездорова практика, коли працівникам не виплачують зароблені гроші. І йдеться не просто про порушення КЗпП України або ЗУ "Про оплату праці", згідно з якими працівникові зобов'язані видавати зарплату двічі на місяць. Існують значно серйозніші порушення – невиплата зарплати впродовж місяця, кварталу, року, а то і декількох років. Як правильно чинити в такій ситуації?

Варіант 1. Стягнути через суд
Мабуть, найефективнішим способом "вибивання" зарплати від наймача стане звернення до суду. Оскільки подальша співпраця з таким працедавцем, швидше за все, неможлива, слід написати заяву на звільнення, приміром, за власним бажанням або за угодою сторін. Навіщо звільнятися? Річ у тому, що, згідно зі ст. 116 і 117 КЗпП, наймач зобов'язаний в день звільнення видати працівникові не лише трудову книжку, але й повний та остаточний розрахунок, тобто неоплачену заробітну плату, компенсацію за невикористану відпустку тощо – за ситуацією. Якщо ж розрахунку не буде, працівник має усі шанси виграти справу в суді, отримавши відповідне рішення і пізніше, як правило – судовий наказ про примусове стягнення заборгованості. До речі, при такому підході в позові про виплату заборгованості із заробітної плати можна просити суд і про компенсацію моральної шкоди, заподіяної цією заборгованістю.
Іншими словами, якщо вам не виплачують заробітну плату – звільняйтеся і стягайте те, що належить, в судовому порядку. Причому стягнути можна не лише заборгованість по зарплаті, але й компенсацію моральної шкоди і середнього заробітку за затримку розрахунку.
Варіант 2. Заявити в прокуратуру
Окрім іншого, наймача, що постійно затримує виплату заробітної плати, можна притягнути до кримінальної відповідальності, для чого необхідно звернутися в прокуратуру, подавши заяву з проханням провести відповідну перевірку. Річ у тому, що ст. 175 КК України передбачає кримінальну відповідальність за безпідставну невиплату зарплати, стипендії, пенсії або іншої встановленої законом виплати громадянам більш ніж за місяць! Звичайно, за умови, що затримка допущена керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності або навіть громадянином-суб'єктом підприємницької діяльності умисне. Зрозуміло, наявність наміру доводитимуть вже правоохоронці, а не потерпілий працівник. Покарання за скоєння такого злочину передбачається або у вигляді штрафу від 500 до 1000 НМДГ, або у вигляді виправних робіт на строк до 2 років, або у вигляді позбавлення волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
До речі, згідно з ч. 3 ст. 175 КК, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо виплата зарплати буде ним зроблена до притягнення до кримінальної відповідальності. І таких випадків безліч. Інакше кажучи, як тільки стосовно наймача починається розслідування за підозрою в скоєнні злочину, передбаченого ст. 175 КК, він намагається погасити заборгованість по зарплаті перед своїми працівниками до того моменту, як йому буде пред'явлено звинувачення.
Тому, якщо на вашому підприємстві не виплачується зарплата, не бійтеся, а реалізовуйте свої права, передбачені Конституцією України!
Інфодовідка
Як розрахувати середню зарплату, що підлягає виплаті при затримці розрахунку?
При розрахунку середньомісячної зарплати, що підлягає виплаті при затримці розрахунку, суд користується Порядком нарахування середньої заробітної плати (затверджений Постановою КМУ №100 від 8.02.1995).
Розглянемо наступну ситуацію. Позивач звільнений (чи звільнився) 11 листопада 2011 р. Рішення суду було оголошене 9 березня 2012 р.
Спочатку слід розрахувати середньоденну зарплату позивача. Для цього береться довідка за останні два місяці роботи (у нашому випадку за вересень і жовтень 2011 р.). Зарплата за вересень 2011 р. складала, приміром, 2223,27 грн., а за жовтень 2011 р. – 2294,32 грн. У вересні 22 робочих дні, в жовтні 20-21, тому середньоденна зарплата позивача складає(22+21) = 105,06 грн.
Далі визначаємо, скільки днів позивач не отримував зарплату через суд, що триває. Оскільки звільнення пройшло 11.11.2011, значить, затримка розрахунку в листопаді склала 13 робочих днів, в грудні, січні і лютому – повні місяці, а у березні на момент винесення ухвали (9.03.2012) – 6 робочих днів. Всього – 94 робочих дні.
І останній пункт – множимо кількість "пропущених" робочих днів на середньоденну зарплату. Разом на користь позивача за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню 105,06 грн. х 94 дні = 9875,64 грн.
www.liga.net
Підготував Анатоль БАС