Жертви "покращення"

Суттєвим підняттям цін, насамперед у бюджетному сегменті, українців збиралися спонукати віддавати перевагу продукції Запорізького, Кременчуцького, Черкаського та Соломонівського автозаводів.
А ось для решти гравців ринку нові правила реалізації автомобілів мали стати чимось на кшталт додаткового обмеження їхніх прав.
Зрештою, не для того світові автогранди викинули мільярди євро на розробку нових і доступних моделей, аби увіткнутися носом у нову українську заборонну загорожу щодо правил вільної торгівлі.
Однак розробники закону перехитрили самі себе. У липні, перед закриттям попередньої парламентської сесії, ухвалюючи зміни до законодавства щодо запровадження "екологічного податку", законодавці визначили дивну норму.
Для імпортерів настанням податкових зобов’язань вважається дата перетину кордону. А ось для транспортних засобів, вироблених в Україні, – дата реалізації транспортних засобів на внутрішньому ринку України. Причому, тим, хто виробив (виготовив) такі транспортні засоби.
Вочевидь, законодавець розраховував так. До 1 вересня уряд відлагодить новий механізм. В тому числі, звільнивши вітчизняних товаровиробників від сплати утилізаційного збору – шляхом надання їм статусу утилізаційних центрів.
Однак схема дала збій. На початку вересня уряд лише розпочав марудну процедуру визначення достойників, котрі мають право претендувати на звільнення від сплати нового побору.
На ринку склалася унікальна ситуація: нині покупці іномарок, завезених до 1.09, не мають жодних проблем з постановкою на облік придбаних транспортних засобів. В той же час, покупці вітчизняної продукції змушені мати справу з украй невизначеним майбутнім. Придбати зараз "Шкоду", "Богдан", "Ланос" чи "Віду", звісно, можна. А ось поставити її на облік – зась!
Навіть у роз'ясенні ДАІ, що надіслане у регіональні підрозділи, окремо розтлумачується: іномарки, завезені до 1 вересня, можна реєструвати без обмежень.
Так само, без обмежень, можна реєструвати на нових власників автомобілі, що до вказаної дати вже мали українську реєстрацію. Тоді як поставити на облік продукцію вітчизняного автопрому законні можливості відсутні.
В асоціації "Укравтопром" коментувати ситуацію вперто відмовляються. Продавці автомобілів тим часом пропонують свою продукцію, не попереджаючи свіжоспечених автовласників про неминучі проблеми з реєстрацією за межами автосалону з власної ініціативи. А на пряме запитання відповідають: "ситуація ось-ось урегулюється, беріть, поки є".
Отож тим, хто підтримав вітчизняного виробника і через це опинився у подібній ситуації, не позаздриш. Хоча метикуваті люди навколо МРЕВ пропонують "за недорого" таки поставити машину на облік.
Альтернативою такого кроку є штраф за невчасну реєстрацію транспортного засобу. В будь-якому разі, сама ж держава покарала в такий спосіб тих, хто повівся на продукцію її виробництва. І як ситуація може "врегулюватися", коли змінювати треба не тлумачення ДАІ, а законодавство?
Урядовці, треба віддати їм належне, докладають неймовірних зусиль, аби знизити попит у тому числі й на вітчизняну продукцію, вкладаючи рідних виробників на обидві лопатки власною турботою та постійними покращаннями.
Скажімо, віце-прем’єр Юрій Бойко знову погодився коментувати ситуацію на ринку автопродажів, пообіцявши: за здане на утилізацію авто держава видаватиме сертифікат на 12 тис. грн., які зараховуватимуться при купівлі нового вітчизняного авто.
Кілька місяців тому цей же посадовець зіпсував продажі нових авто, пообіцявши: держава власним коштом здешевить продукцію вітчизняних автозаводів.
Наслідки обох заяв украй невтішні: і без того порожні автосалони вітчизняних виробників геть спорожніли. Навіщо витрачати гроші нині, коли держава обіцяє як не зменшити ціни, то "дарувати" 12 тисяч гривень?
У захваті власним популізмом нищаться будь-які задуми.
Щодо імпортерів. Після 1 вересня вони обрали різну тактику. Хтось цінники не переписував, а хтось змінив їх відповідно до нових вимог, але пропонує "знижку" якраз на суму утилізаційного збору. Формально, підстави підвищувати ціни відсутні, проте вони таки поповзли угору.
Пояснення досить просте. З весни змінами в законодавство про рекламу усіх продавців зобов’язали вказувати ціни у національній валюті. При стабільності валютного курсу відхилення в ціні на десяті копійки були несуттєвими, отож і ціни трималися купи.
Тепер ситуація інша: долар упевнено заступив від 8,1 гривні до 8,14-8,18 гривень за долар. Схожа ситуація з євро, який показав стрімке зростання курсу. Отож, ціни на автомобілі вже зросли на кілька тисяч гривень.
На початку каденції нинішнього Президента визнані закордонні фахівці за чималі гроші написали для нової команди "проффесіоналів" програму дій і реформ. Влада зобов’язалася неухильно її дотримуватися.
Однак з кожним місяцем перебувати в прокрустовому ложі дозволеного їй швидко набридло. Програму взялися "творчо доопрацьовувати", прибираючи або ж вихолощуючи "непотрібну" суть і комплексність. А та програма може або діяти в цілому, або руйнуватися на очах.
Приклад з автомобілями з розряду тих, що помічають усі. А скількох проблем ми просто не бачимо?