Часта зміна роботи: хто винний і що робити?

Єдиний запис у трудовій книжці колись міг служити предметом гордості її власника. Але сьогодні цим можна хіба що здивувати, але точно не викликати замилування. Зрештою, ми не японці, щоб вважати за велике щастя все життя працювати в одній організації. Нас щось не влаштовує - заява за власним бажанням, і вперед по хвилях працевлаштування. Однак занадто часта зміна місця роботи викликає певні побоювання та насторожене ставлення в потенційних роботодавців, що може ускладнити пошук кращої долі.

"Зіпсоване" резюме

Чому вам не зателефонували? Ви - професіонал, який володіє підходящим досвідом, знаннями та навичками, тільки ось роботу вам доводилося змінювати раз п'ять за останні три роки. Саме цей "" пункт вашої трудової біографії кадровики й візьмуть до уваги. Хоча особисто цю причину не часто озвучують, але саме вона здатна вплинути на те, що ви не станете успішним кандидатом. Фахівець, який "стрибає" з компанії в компанію частіше, ніж раз на рік, стає для роботодавців непривабливим. Кадровики вважають його резюме "зіпсованим", а кандидата - поверхневим і таким, який не вміє (або не бажає) приносити користь компанії.

Будь готовий

Якщо ви змінюєте роботу один раз на 3-5 років - це, як правило, завжди легко з'ясувати. Тим, хто робить це частіше, потрібно бути готовими до питань рекрутерів. Адже така "мінливість" може послужити приводом для серйозної бесіди.

У процесі інтерв'ю кадровики постараються з'ясувати справжні причини зміни місць роботи. Можуть спеціально створити в ситуацію, у якій вам буде не дуже комфортно. Зададуть декілька провокаційних запитань. У цьому випадку багато чого залежить від поведінки кандидата. Досвідчені ейчари звертають увагу не тільки на слова, але й на міміку, жести, які можуть говорити зовсім інше, ніж вербальна комунікація.

"На низку послідовних запитань про причини звільнення людині буває непросто відповісти, але не тому, що це стресове запитання, а тому що, можливо, у неї була стресова ситуація в минулому", - зауважує генеральний директор КА "Полістафф" Наталя Селезньова. Природно, всі запитання, що задаються кандидатам на співбесіді повинні мати відношення до професійної діяльності та не виходити за рамки людської етики. Шукачеві потрібно бути готовим розповісти про причини, що спонукали його залишити компанію. Можуть попросити також описати колектив, керівництво, навести приклади з робочої практики.

Посада

Все залежить ще й від посади. "До шукачів на стартові позиції ставляться трохи лояльніше", - говорить Наталя Круглова, консультант ІД " РДВ-Медіа".

Співробітники, чий заробіток прямо залежить від особистого обсягу продажів, частіше за інших змінюють роботу через завищення планів або невиплату обіцяних винагород. Наприклад, у торговельного представника або менеджера з продажів оклад мінімальний, а основний дохід складається з бонусів або відсотків від продажів. "У цьому випадку нам доводиться збирати інформацію не тільки про шукача, але й про компанію в цілому, як про роботодавця, про загальну плинність кадрів у ній", - додає Наталя Селезньова.

Дзвінок "колишнім"

Не виключено, що рекрутери після співбесіди зателефонують і звернуться до ваших колишніх роботодавців за рекомендаціями. І часто після таких дзвінків кандидатам відмовляють: не завжди відгуки виявляються на користь шукача, а іноді навіть різко негативними.

Порада в цьому випадку лише одна - заздалегідь заручитися позитивними рекомендаціями та надати контакти рекрутерам. Якщо роботодавець зацікавився шукачем, то вислухає думку декількох людей. Наталя Круглова зазначає: "Ми обов'язково телефонуємо, але ніколи не робимо висновків тільки з однієї рекомендації. Теоефонуємо як мінімум в три компанії, просимо навести приклади з робочої практики кандидата".

Хто винуватий

Часто кандидат дійсно зовсім не винуватий у тому, що строк його роботи в компанії виявився настільки нетривалий. Багато об'єктивних факторів можуть вплинути на швидке розставання: переїзд офісу, зміна керівництва й, як правило, складу компанії, зміна умов наймання та праці. Проте більшість причин, які є головними мотивами зміни роботи - суб'єктивні: виплачують меншу зарплату, чим обіцяли на співбесіді, не оплачують лікарняний або відпустку, вузьке коло обов'язків, нецікава рутинна робота, відсутність кар'єрного зростання, поганий стосунок у колективі.

Трапляється й так, що співробітник, незважаючи на гарні професійні навички, має поганий характер. Такі якості важко побачити відразу. На співбесіді, звичайно, кандидати постараються їх приховати, а проявляються вони пізніше, уже в процесі роботи. Як результат - постійні конфлікти, причепливість, обвинувачення всього й всіх навколо. Досвід показує, що проблема - в особистості та характері самої людини, емоційній неврівноваженості та невмінні працювати в команді. Часто це є наслідком завищеної самооцінки та невеликого потенціалу. Природно, такі співробітники не затримуються довго на одному місці. "Періодично ми стикаємося з такою категорією шукачів, у яких у резюме зазначені прекрасні навички та гідний досвід (правда короткочасний!), вони впевнені в собі та чудово себе подають і продають. Але чомусь їм, як правило, "не щастить" з начальниками», - резюмує керівник відділу з роботи з клієнтами КА "Полістафф" Олена Супранкова.

Третій тип людей, які часто змінюють роботу, - це так звані "професійні літуни". В основному, це молоді люди, які "не знайшли себе". Через півроку на одному місці їм стає нудно та хочеться змін. "Така людина з високою часткою ймовірності не затримається в компанії, що навіть надала йому прекрасні умови роботи. Таких "спринтерів" можна утримати, наприклад, періодично підкидаючи нові завдання або несподівані завдання", - радить Наталя Круглова.

Шанс є

Чи можна знайти гідну роботу, якщо останнім часом її часто доводилося змінювати?

Фахівці стверджують, що якщо кандидат підготувався до співбесіди (наприклад, вивчив історію компанії), про нього одержали гарні відгуки, він насправді зацікавлений у роботі, то шанс одержати бажане місце істотно зростає.

Потрібно вірити в себе та намагатися бути правдивим, відповідаючи на запитання менеджерів з персоналу або рекрутерів, тому що чесність завжди підкуповує. Як правило, досвідчений інтерв'юер використовує розмову "по душах", намагається розташувати до себе співрозмовника, і кандидат починає розкриватися, але й у цьому випадку краще ретельно продумати свою відповідь заздалегідь. І пам’ятайте, не варто захоплюватися обвинуваченнями, особливо якщо причиною вашого звільнення був конфлікт з керівництвом або колегами, невиконання зобов'язань або невитриманий випробний термін. Це зіграє проти вас. У таких випадках постарайтеся знайти гідне пояснення та не вдавайтеся в деталі.

Джерело: http://rabota.ru/