Основні протиріччя в роботі керівника проекту

Коли справа доходить до здійснення та завершення проекту, логіка швидко зникає, і керівник проекту стикається з безладним миром, повним несумісностей і парадоксів. Успішний керівник проекту повинен уміти справлятися з суперечливим характером своєї роботи. Найважливіші з таких протиріч наведені нижче.

Проводити зміни та підтримувати стабільність. Керівники повинні вміти усунути напруженість, відновити порядок і повернути проект у колишнє русло. У той же час вони повинні бути новаторами та розвивати нові, кращі способи роботи. Інновація порушує рутину та викликає нові проблеми, які треба вирішувати.

Бачити перспективу під час роботи. Керівник повинен уміти бачити перспективу й те, як проект вписується в стратегію фірми. Бувають часи, коли керівникові доводиться впритул зайнятися проектами та технологією. Якщо він не буде турбуватися про деталі, то хто тоді буде?

Заохочувати окремих людей, але наголошувати на команду. Керівник повинен мотивувати, умовляти та зацікавлювати окремих людей і в той же час підтримувати роботу в команді. Вони повинні проявляти обачність і справедливо ставитися до всієї команди в цілому та в той самий час проявляти індивідуальне ставлення до кожного.

Віддавати/не віддавати розпорядження. Керівники повинні втручатися, вирішувати проблемні ситуації, технічні проблеми та наполягати на різних методах. У той же час вони повинні розуміти, коли варто бути просто пасивним спостерігачем, і надати іншим можливість приймати рішення.

Гнучкість, але твердість. Керівники повинні вміти пристосовуватися та реагувати на події й результати. У той же час вони повинні вміти вчасно взяти все у свої руки та діяти твердо, коли інші готові все кинути.

Команда проти організаційної лояльності. Керівники повинні створювати єдину команду, члени якої будуть спонукувати один одного до виняткової діяльності. Але в той же час вони повинні враховувати міцний зв'язок і опір команди зовнішнім ідеям. Вони повинні культивувати лояльність як команді, так і основній організації.

Керування цими й іншими протиріччями вимагає тонкого підходу та дотримання рівноваги. Тонкість підходу пов'язана з митецьким рухом вперед та назад між двома конфронтуючими моделями поведінки. Наприклад, більшу частину часу керівник витрачає на залучення в роботу інших, рухаючись крок за кроком і прагнучи досягнути консенсусу. Але буває, коли керівник повинен діяти як автократ і приймати рішення в однобічному порядку. Рівновага пов'язана з розумінням небезпеки крайнощів і того, що занадто багато гарного неминуче завдає шкоди.

За матеріалами: http://www.elitarium.ru/

За матеріалами hitjob.com.ua