Чи вмієте ви слухати?

Зазначте ситуації, які викликають у вас незадоволення або досаду та роздратування. Підрахуйте кількість ситуацій, що викликають досаду та роздратування.

Ситуації, що викликають досаду та роздратування:
Співрозмовник не дає мені можливості висловитися.
Співрозмовник постійно перебиває мене.
Я не певен, що мене слухають, оскільки співрозмовник іноді дивиться повз мене.
Після розмови з такою людиною виникає почуття, що ви витратили час марно.
Співрозмовник постійно метушиться: сторонні предмети займають його більше, ніж мої слова.
Співрозмовник ніколи не посміхається: у мене виникає почуття незручності та тривоги.
Співрозмовник завжди відволікає мене запитаннями та коментарями.
Що б я не висловив, співрозмовник завжди прохолоджує мій запал.
Співрозмовник завжди намагається спростувати мене.
Співрозмовник спотворює зміст моїх слів і вкладає в них інший зміст.
Мені складно поставити запитання співрозмовникові.
Іноді співрозмовник перепитує мене, роблячи вигляд, що не розчув.
Співрозмовник, не дослухавши до кінця, перебиває мене лише для того, щоб погодитися.
Співрозмовник при розмові зосереджено займається сторонніми справами: грає сигаретою, протирає скла окулярів і т.д., і я твердо впевнений, що він не слухає мене.
Співрозмовник робить висновки за мене.
Співрозмовник завжди намагається вставити слово в моє оповідання.
Співрозмовник дивиться на мене дуже пильно без миготіння.
Співрозмовник з оцінкою дивиться на мене.
Співрозмовник не сприймає нової інформації.
Співрозмовник переграє, показуючи, що цікавиться бесідою, занадто часто киває головою, ойкає та підтакує.
Коли я говорю про серйозні речі, співрозмовник вставляє смішні історії, жарти, анекдоти.
Співрозмовник часто поглядає на годинник під час розмови.
Коли я входжу в кабінет, людина кидає всі справи та всю увагу зосереджує на мені.
Співрозмовник поводиться так, начебто я заважаю йому робити щось важливе.
Співрозмовник вимагає, щоб усе погоджувалися з ним. Будь-яке його висловлення завершується запитанням: Ви теж так думаєте? або Ви не згодні? .

Підрахуйте відсоток ситуацій, які викликають у вас досаду та роздратування. Для цього необхідно кількість оцінок помножити на 4 (одна оцінка становить 4%).

70-100% . Ви поганий співрозмовник. Вам необхідно працювати над собою та вчитися слухати.

40-70% . Вам властиві деякі недоліки. Намагайтеся не так критично ставитися до висловлень, уникайте поспішних висновків, не звертайте пильну увагу на манеру говорити, не причиняйтеся, не шукайте прихований зміст сказаного, не монополізуйте розмову.

10-40% . Ви гарний співрозмовник, але іноді відмовляєте партнерові в повній увазі. Чемно повторюйте його висловлення, дайте час розкрити свою думку повністю, пристосовуйте свій темп мислення до його мови та можете бути впевненими, що спілкуватися з вами стане ще приємніше.

0-10% . Ви відмінний співрозмовник. Ви вмієте слухати, ваш стиль спілкування може стати прикладом для навколишніх.

Не варто зневірятися, якщо ви не потрапили в категорію людей, що заслуговують на похвалу . Навіть ті психологи, які розглядають уміння слухати як комунікативну здатність, дану від природи лише деяким з нас, вимушені визнати, що це не стільки вроджене, скільки придбана якість. Доказом тому слугують прекрасні слухачі, для яких спілкування є складовою частиною їхньої професії: психологи, педагоги, вихователі. І немає жодного сумніву в тому, що вміння слухати співрозмовника можна виробити як у процесі придбання комунікативного досвіду, так і за допомогою оволодіння спеціально розробленими техніками слухання.