Робоче місце для інваліда

Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалідам забезпечується право працювати на підприємствах, в установах і організаціях, займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. У визначених законодавством випадках інваліди реєструються в центрах зайнятості як безробітні, яким має надаватися комплекс послуг з пошуку і підбору підходящої роботи. Чинне законодавство зобов’язує роботодавців забезпечити наявність робочих місць для їх працевлаштування. Норматив робочих місць для інвалідів встановлено в розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а для ПОУ, де працює від 8 до 25 чоловік, - одне робоче місце.

Робоче місце інваліда – це місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового перебування особи в процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях.

З метою забезпечення гарантованих державою реабілітаційних послуг медико-соціальні експертні комісії розробляють для кожного інваліда відповідно до профілю захворювання індивідуальну програму реабілітації.

До участі в реалізації трудової та професійної складової реабілітаційної програми залучається служба зайнятості. У зв’язку з цим центри зайнятості:

- взаємодіють з органами праці та соціального захисту населення для отримання інформації про інвалідів, які мають потребу в працевлаштуванні;

- ведуть засобами ЄІАС інформаційний банк даних про інвалідів, які не досягли пенсійного віку та звернулися по допомогу в працевлаштуванні;

- ведуть засобами ЄІАС облік робочих місць підприємств, на які можуть бути працевлаштовані інваліди, у тому числі спеціальних робочих місць;

- надають інформаційно-консультаційні послуги роботодавцям стосовно працевлаштування інвалідів та створення спеціальних робочих місць;

- надають інвалідам профінформаційні послуги щодо стану ринку праці, світу професій, попиту на певні професії і спеціальності тощо;

- проводять за згодою інваліда індивідуальні профконсультації з використанням психодіагностичних методик для вибору виду діяльності і професії, надають психологічну підтримку;

- здійснюють пошук роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань та індивідуальних програм реабілітації;

- інформують місцеві органи праці та соціального захисту населення, центри професійної реабілітації системи Міністерства соціальної політики про інвалідів, які зареєстровані в державній службі зайнятості як безробітні та виявили бажання пройти професійне навчання за професіями (спеціальностями), що є актуальними на ринку праці;

- організовують професійне навчання інвалідів, які зареєстровані в державній службі зайнятості як безробітні відповідно до рекомендацій МСЕК, нахилів, побажань, у тому числі за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів для осіб, які не мають права на отримання допомоги по безробіттю;

- здійснюють заходи щодо залучення інвалідів, за їхньою згодою, до оплачуваних громадських робіт;

- щоквартально інформують регіональні органи праці та соціального захисту населення, центри професійної реабілітації інвалідів системи Мінсоцполітики про професії та спеціальності, що актуальні на ринку праці регіону, підготовка за якими дасть можливість інвалідам працевлаштуватися.

Найважливішою функцією центрів зайнятості є координація взаємодії Фонду соціального захисту інвалідів, регіональних органів праці та соціального захисту населення, підприємств щодо створення робочих місць, професійної орієнтації, профнавчання та працевлаштування.