Чого чекати від мовчазного роботодавця

Права приказка «Немає нічого гіршого, ніж чекати і наздоганяти». У разі пошуку роботи чекати - найскладніше. Найбільш поширений варіант - ви відправили резюме в цікаву для вас компанію на привабливу посаду - і тиша. Чи то не дійшло резюме, чи то не цікаве... І точить черв'ячок - що сталося? Давайте розберемося - що зазвичай трапляється, і що можна і потрібно робити.
Найбільш поширеною причиною «нетелефонування» роботодавців є невідповідність резюме розміщеній вакансії. На жаль, ситуація, коли резюме розсилаються, виходячи не з відповідності, а з бажання зайняти посаду, достатньо поширена. Тому коли ми просимо роботодавців надавати зворотний зв'язок, часто натикаємося на категоричне неприйняття - «відправляти відповідь на явний спам - немає часу і бажання!».
Порада 1 - якщо ваше резюме не зовсім підходить на вакансію - пишіть супровідний лист - чому ви все-таки можете і готові працювати на цій посаді. Виділитеся з потоку «не тих резюме». Тільки не пишіть шаблонними фразами:
«Здрастуйте, шановний... Мене звати... Мене зацікавила вакансія .., і я хочу взяти участь в конкурсі на її заміщення.
Вивчивши заявлені вимоги, я дійшов висновку, що цілком можу відповідати цій посаді, оскільки... Детально ознайомившись з сайтом вашої організації, я оцінив... Я хотів би застосувати свій досвід і знання саме в такій структурі.
Тому прошу розглянути моє резюме і в разі зацікавленості призначити час особистої співбесіди. Пріоритетний контакт: тел. _____.
З повагою і надією на взаємовигідне співробітництво, (прізвище, ім'я)».
Напишіть своє - невелике, індивідуальне і яскраве. І не забудьте згадати фразу про те, що через декілька днів уточніть долю вашого резюме.
Порада 2 - якщо ви впевнені, що дійсно ідеальний кандидат - пишіть, дзвоніть. Будьте наполегливі, але не нав'язливі.
Друга причина мовчання роботодавця - нестиковки. Від банального потрапляння вашого листа в спам до не менше банальної плутанини в компанії, коли підбором займаються троє і ніхто. У проміжках можуть бути хвороба або відпустка менеджера з персоналу або когось із керівників, які курують процес підбору на цю посаду.
Питання - чи варто телефоунвати самому і нагадувати про себе?
Є три важливих питання, які слід поставити собі, перед тим, як вирішувати - телефонувати чи не телефонувати роботодавцю:
1. Чи справді я підходжу на цю посаду або мені просто хочеться її обійняти (простий людський «авось»)?
Щоб впевнено відповісти позитивно на це питання, звірте вимоги вакансії і ваші кваліфікаційні навички - якщо співпало більше 70% - ви праві.
2. Чи готовий я зателефонувати роботодавцю і не лише дізнатися долю свого резюме, а й пройти телефонну співбесіду?
Повірте, багато шукачів, що телефонують роботодавцю, щоб дізнатися долю свого резюме, псують цим дзвінком враження від свого резюме. Чому? Ось з резюме видно - менеджер з продажу з невеликим, але цікавим досвідом, є навички, досягнення. І тут дзвінок - тремтячий голос, плутанина в словах, фрази, побудовані абияк. При спробі розпитати докладніше - в голосі паніка. Загалом, враження від дзвінка явно негативне. Виникає питання - як же цей менеджер з продажу спілкується по телефону з шкідливими клієнтами, наприклад? Адже ініціатива дзвінка виходила від нього. І як він пройде телефонну або очну співбесіду - навіть перевіряти не хочеться.
3. Чи готовий я почути відмову і безсторонню правду про свій досвід/резюме і не впадати в емоцію?
На жаль, не рідкість ситуація, коли шукач впевнений - йому просто не додзвонилися або резюме випадково потрапило в спам. Прийняти безсторонню правду - резюме не підходить або досвіду недостатньо - складно. Тому починається з'ясування відносин в стилі «так ви не туди дивилися, давайте зустрінемося, я все розповім». Рекрутери не люблять телефонувати з приводу відмови, а повторювати очевидні речі - тим більше.
Сама була в ситуації, коли на посаду асистента керівника був потрібний кандидат з вільною англійською. Щоденне спілкування з хед-офісом, листування, презентації - все англійською. І було кілька кандидаток, які з піною біля рота запевняли - та вони за два тижні її вивчать. Спроба пояснити, що цих двох тижнів у нас немає, та й, чесно кажучи, двох тижнів явно б не вистачило - була марною.
Тому мовчання роботодавця є для вас важливим індикатором - чи варта ця вакансія того, що б чекати її, можливо, даремно. Чи готові ви миритися з плутаниною в компанії і чекати дзвінка, коли там все налагодиться? Якщо так, тоді чекайте. Якщо ні, то візьміть до уваги той факт, що чим цікавіше роботодавцю кандидат, тим швидше він йому телефонує, пише, запрошує на співбесіду. 3-5 робочих днів - ось середній період комунікації роботодавця і шукача. Якщо терміни вийшли - робіть висновки.