Шість помилок під час пошуку роботи

Альберт Ейнштейн колись сказав: «Безумство – робити одне й те ж, і кожен

раз чекати іншого результату». Невідомо, хто або що надихнуло вченого на

ці слова. Сьогодні ж їх можна адресувати тим здобувачам, які довго та

наполегливо шукають роботу, але так і не знаходять.

Якщо так трапляється і з вами, є сенс задуматися: «А що я роблю не так?».

1. «Резюме – не головне»

Резюме – перший елемент у пазлі працевлаштування. За допомогою резюме

керівник компанії або рекрутер заочно знайомиться з кандидатом на

вакансію, його досвідом і кваліфікацією. Вказані тут і контакти для зв`язку з

претендентом. Без цих важливих вихідних даних навіть запрошення на

співбесіду не отримати. Виходить резюме все-таки головне?

Можливо, вам вдасться працевлаштуватися без резюме, але зазвичай така

робота не вимагає високої кваліфікації, особливих навичок, досвіду. Хоча і в

цьому випадку роботодавець може зажадати резюме – сучасний рекрутинг

він такий.

Тому якщо у вас до цих пір немає резюме, напишіть його. Наповніть

максимально корисною інформацією про вас як фахівця, опишіть

професійний досвід, оперуючи цифрами та фактами. Не забудьте вказати

контакти та перевірити текст на відсутність помилок. Якщо ви давно

написали резюме, то просто поновіть інформацію.

2. «Моя вакансія сама мене знайде»

Це підхід здобувачів, які шукають роботу пасивно, тобто розміщують резюме

на сайті з працевлаштування або в газеті та чекають дзвінків від найкращого

роботодавця в світі. При такому підході події розвиваються за сумним

сценарієм: триває тиждень, місяць, півроку, але заповітна пропозиція так і не

надходить.

Вичікувальна позиція явно програшна. На ринку праці виграє активний

шукач, який не чекає, а діє сам, він стукає і йому обов`язково відкривають.

Щоб знайти роботу швидше, використовуйте більше джерел та способів

пошуку: Інтернет, спеціалізовані видання, соціальні мережі, кадрові

агентства. Розсилайте резюме, докладайте супровідні листи, телефонуйте

роботодавцям.

3. «Немає сенсу писати супровідні листи, їх ніхто не читає»

Здобувачі рідко пишуть супровідні листи, вважаючи, що їх не читають. Це не

зовсім так. Все частіше в описі вакансії зустрічаються побажання

роботодавців: «Напишіть короткий супровідний/мотиваційний лист, чому ви

хочете працювати в нашій компанії, і чим привернула ця позиція. Без листів

резюме не розглядаємо».

Пишіть супровідний лист незалежно від того, є така вимога в описі вакансії

чи ні. Адже це відмінний спосіб проявити свою зацікавленість у посаді,

налагодити контакт з потенційним роботодавцем, переконати його запросити

вас на співбесіду.

4. «До співбесіди готуватися не потрібно»

Можливо, цей підхід працює у тих претендентів, які впевнені в собі, навчені

досвідом і наділені ораторським талантом. Мовляв, на місці зорієнтуюся, що

говорити. Але навіть їм необхідна мінімальна підготовка: вивчити

інформацію про компанію, співвіднести вимоги вакансії зі своїми

можливостями тощо.

Але часто ці елементарні речі кандидати ігнорують і «на місці» впадають у

ступор від поширених запитань рекрутерів. Крім того, багато хто

переконаний, що ці питання – несусвітня дурість, їх ніхто не повинен

ставити.

Їх дійсно можуть не поставити, все залежить від сфери вашої зайнятості. Але

пам`ятайте, підготовка до співбесіди значно збільшує шанси отримати

бажану роботу. Вивчіть, які запитання з великою ймовірністю ви почуєте від

роботодавця, і підготуйте відповіді.

5. «Тестове завдання – обман»

Багато претендентів відмовляються виконувати тестові завдання. Кандидати

вважають, що роботодавці таким способом наживаються на їхній

безкоштовній праці, а не тестують на профпридатність. Звичайно, і це

трапляється, але бачити в кожному реченні підступ неправильно та

відмовлятися від виконання тестового завдання немає сенсу.

Погодившись на «пробу пера», ви дізнаєтеся, які завдання доведеться

вирішувати в майбутньому, оцініть, наскільки вам буде комфортно діяти в

заданому напрямку.

Але перш ніж приступити до виконання тестового завдання, досліджуйте

надійність компанії, від якої виходить пропозиція.

6. «Випробувальний термін? Ніколи!»

Випробувальний термін оповитий такими ж страхами, як і тестове завдання:

зарплату платити не будуть, звільнять, як тільки закінчиться випробувальний

період...

Можливий і такий варіант, якщо ви натрапили на вакансію-обманку. У

самому ж випробувальному терміні немає нічого поганого. Навпаки.

Співробітник за цей період робить висновки про компанії у цілому, своєї

посади, обов`язки, заробітну плату, колектив та керівництво.

Щоб не стати жертвою обманних схем, всі фінансові питання, в тому числі,

пов`язані з випробувальним періодом, потрібно з`ясувати ще на співбесіді.

Якщо хоча б один з описаних підходів – ваш варіант, то, можливо, час

змінити його, і результати не змусять себе чекати. Робота вашої мрії вже

поруч.

https://www.work.ua/